Публікації

Дослідження окреслюють топографію того, як диктат урізань у Європі впливає на гендерну рівність і формулюються вимоги лівої феміністичної політики, 

Феміністичний страйк у Мадориді, 8 березня 2018, фото Álvaro Minguito

«Без нас не рухається світ». Під цим гаслом багато мільйонів жінок вийшли 8 березня на страйк в Іспанії. Страйк дав їм можливість самоорганізуватися й дискутувати на різні теми: робота, догляд, споживання.

За останні роки жоден інший соціальний протест лівого спрямування у світі не був таким успішним і не протидіяв патріархальним структурам так, як феміністичний протест.

Причини цього є різними й міняються від країни до країни. І все ж простежується дещо спільне для всієї Європи. З початком фінансової кризи 2007 року, яка пізніше переросла у кризу євровалюти, багато країн беззастережно прийняли політику жорсткої економії.

У Південній Європі й Ірландії заощаджувати вимагали у першу чергу Європейський Союз та Міжнародний валютний фонд. Східній Європі нові країни-члени ЄС перебували під тиском «вимоги успішності» і бажання швидкої інтеграції у європейський економічний ринок, який змушував уряди до ощадливого господарювання.

Кандидати на вступ до ЄС, такі як Сербія, та країни-сусіди ЄС, як Україна, з передчасною слухняністю підкорялися ЄС та його вимогам, аби не завадити процесам вступу та подальшого зближення.

Хай там як, мантра економії в ім’я збалансованого господарювання, кращої конкурентоздатності та уникнення боргів має руйнівний вплив на умови роботи й життя жінок, так само як і на гендерну рівність у цілому.

У дослідженнях, виконаних на замовлення RLS 2017 року, наслідки політики жорсткої економії для жінок у різних країнах розглянуто саме в цьому аспекті.

Під заголовком «Політика жорсткої економії, гендерна нерівність та фемінізм після кризи»  авторки не лише проаналізували дані про зайнятість та доходи жінок, але й розглянули заходи жорсткої економії, які завдавали шкоди безпосередньо рівноправʼю, законодавчі зміни та запровадження нових норм.

Як політика урізань впливає на гендерні ролі в сім’ї? Хто бере на себе виховання дітей та догляд за наймолодшими й найстаршими, якщо держава більше не надає такої підтримки? Як назвати ситуацію, коли посади уповноважених з питань рівності скорочують задля економії? Куди подітися жінкам, якщо немає притулків для жертв домашнього насилля? Хто піклується про небажаних дітей, коли аборти заборонені?

Дослідження окреслюють топографію того, як диктат урізань у Європі впливає на гендерну рівність і формулюються вимоги лівої феміністичної політики, базованої на соціальній справедливості та гендерній рівності.