Кампанія за чистий одяг: Україна

Дослідження умов праці українських швачок на замовлення великих європейських брендів у рамках міжнародної Clean Clothes Campaign.

Станом на 2015 р. в Україні в швейній, текстильній, шкіряній та взуттєвій промисловості зареєстровано близько 72 тис. працівни_ць. Однак оскільки значна частина економіки перебуває в тіні, де переважає працевлаштування без офіційної реєстрації, можна припустити, що у швейній та взуттєвій промисловості працюють приблизно 220 000 працівни_ць (що включає як ареєстрованих, так і незареєстрованих). Основні підприємства швейної промисловості розташовані на заході країни, ближче до ринків експорту. Взуття переважно виготовляється на півночі та півдні країни.

Для промисловості є характерними: а) кваліфікована робоча сила, причому багато працівни_ць галузі пройшли навчання в радянські часи; б) розвинена інфраструктура, що включає багато споруд, зведених у 1980-ті рр. (і раніше), нове  обладнання, часто орендоване в замовників; в) надзвичайно низька заробітна плата та брак активного представництва працівни_ць; г) наслідки війни, військових конфліктів та високої інфляції, що почалася в 2014 р.; д) заходи, здійснювані урядом з метою сприяння «гарному інвестиційному клімату»; е) олігархічні структури, хабарництво та корупція, які дозволяють безкарно порушувати закони та нормативні акти.

Як і в багатьох інших країнах, що є виробниками одягу, в Україні мінімальна заробітна плата — це зазвичай сума, зароблена працівни_цями швейної промисловості впродовж звичайного робочого часу; часто вони заробляють ще менше. Таким чином, важливо розглянути питання встановленої законодавством мінімальної заробітної плати.

  • незважаючи на інфляцію, яка в період між 2010 і 2016 склала 209%,
  • мінімальна зарплата з урахуванням сплати податків в доларах США з поправкою на паритет купівельної спроможності — віртуальну валюту, що виражає купівельну спроможність певної реальної валюти, — зменшилася до 89%.

У період з 2010 по 2017 р. мінімальна заробітна плата з урахуванням податків, виражена в євро (для компенсації девальвації валюти), зросла лише до 124% замість 209%. Зріст до 209% склав би мінімальне збільшення, необхідне для компенсації інфляції, не кажучи вже про покриття витрат на життя. Для прикладу, за той же період витрати на комунальні послуги (електроенергія, вода, вивезення сміття, опалення) зросли до 226%19.

Повний текст дослідження  читайте тут.

Про розмір мінімальної гідної зарплатні та її вплив на демографічні й економічні пробелеми України в секторі читайте в дослідженні

Контакти

  Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 99, кв. 1

+380 44 289-14-35

ukraine@rosalux.org

  rosalux.ukraine

©2024 Rosa Luxemburg Stiftung в Україні. Всі права захищено.

Search